безповітряний


безповітряний
avasız

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безповітряний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безповітряний — а, е. Не заповнений повітрям …   Український тлумачний словник

  • ефір — у, ч. 1) У давньогрецькій міфології – найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. 2) Далека височінь, безповітряний простір. 3) Повітряний простір, у якому поширюються радіохвилі. 4) хім. Органічна сполука, похідна якого… …   Український тлумачний словник

  • порожнеча — і, ж. 1) Порожній, нічим не заповнений простір. || У фізиці – безповітряний простір, вакуум. || Брак будь якого наповнення; незаповненість. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев.… …   Український тлумачний словник

  • торічелієвий — •• Торіче/лієва порожне/ча (пустота/) фіз. безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій згори посудині …   Український тлумачний словник